На підвіконні палахтить
Скорботи полум’я священне –
То свічка пам’яті горить
За всіх безвинно убієнних
Голод… Це страшне слово повертає нас у далекі 1921-1923,
1932-1933, 1946-1947 роки. Український народ у смутку і скорботі
доземно схиляє голови, вшановуючи пам’ять мільйонів його жертв, засуджуючи
творців цієї чорної сторінки в історії України.
Відкриті архівні документи ще і ще раз засвідчують, що авторами
геноциду, штучного голодомору, фізичного знищення народу стали тодішня правляча
влада, радянський політичний режим.
Народ України пам’ятає сторінки свого життя, але з часом відійдуть
у небуття свідки тих трагічних подій Великого Голодомору. А тому варто робити
все, щоб їх нащадки, особливо молодь, знали про ті лихоліття, свято берегли їх
у своїй пам’яті в ім’я того, щоб таке страшне минуле ніколи не повторилось.
Щорічно у четверту суботу листопада в Україні
проходять жалобні заходи, приурочені вшануванню пам’яті жертв Голодомору 1921-1923, 1932-1933, 1946-1947 років.
Ці жахливі сторінки в історії українського народу відгукуються болем та щемом у
душі кожного небайдужого до подій того часу.
Тож, 24 листопада, у День пам’ятної дати, на території
Кам'яномостівської ОТГ,
відбувся
мітинг-реквієм із вшанування 85-ої
роковини пам’яті жертв Голодомору. Вшанувати пам'ять
мільйонів співвітчизників, які стали жертвами тяжкої трагедії в історії
українського народу, прийшли голова сільської ради О.Т.Ляхов, начальник відділу освіти, культури,
молоді та спорту Кам'яномостівської сільської ради Н.В.Пташинська, школярі, члени молодіжної ради «Кодимська молодь», вчителі
та мешканці села.
Звертаючись до присутніх, голова сільської ради Олександр Тимофійович наголосив
на тому, що пам’ять про Голодомор – невід’ємний елемент української
ідентичності і запорука неповторення злочинів комуністичного режиму. Тож, очільник Кам’яномостівської ОТГ закликав зберегти мир та суспільну злагоду в
соборній незалежній Україні, бути єдиними у створенні світлого майбутнього
нашої держави, твердими та свідомими у своєму виборі європейського шляху
розвитку.
У рамках заходу присутніх було ознайомлено зі
свідченнями очевидців Голодомору, поінформовано про причини та наслідки цього
злочину.
Пісні та вірші, що
звучали зі сцени, показали, якими були ці жахливі роки.
Та найбільш
зворушливим моментом для багатьох учасників мітингу стала
розповідь про маленького хлопчика, жителя с.Кримка, який в роки голоду втратив і матір, і батька та лиш за
випадком долі залишився живим.
Закінчився
жалобний захід скорботною свічковою
ходою до Пам’ятного знаку жертвам Голодомору у с.Кримка.
Настоятель храму Різдва Пресвятої Богородиці села Кримка - Протиієрей Олександр відслужив панахиду по убієнних голодом та закликав присутніх пам’ятати
історію та ширити правду у світі з метою недопущення подібної трагедії у
майбутньому.
Голодомор 1921-1923, 1932-1933, 1946-1947
років в Україні назавжди залишиться в нашій пам’яті, як одна з найстрашніших
сторінок минулого, тому що пам’ять – це нескінченна книга, в якій записано все
життя: і життя людини, і життя країни. Вічна пам’ять мільйонам українців, що
загинули страшною смертю від рук північно-східного сусіда.
Провідний спеціаліст відділу освіти,
культури, молоді та спорту
Кам’яномостівської сільської ради
Т.Тікун
Немає коментарів:
Дописати коментар