Наша адреса:55232, Миколаївська обл., с-ще Кам’яний Міст, вул. Заводська, буд. 1, тел. (05161) 6-23-42,6-23-04, E-mail: kammostosvita2017@gmail.com
середа, 23 вересня 2020 р.
вівторок, 22 вересня 2020 р.
День
партизанської слави
22 вересня ми з вдячністю
і любов’ю вшановуємо колишніх партизан і підпільників, усіх, хто в роки Другої
світової війни став до нерівного бою з фашистськими окупантами.
На тернистому шляху
підпільної боротьби полягли десятки тисяч синів і дочок України. Це гірка
історична правда. Але їхня жертва, принесена в ім'я свободи нашого народу та
майбутніх поколінь, не була марною. Ми пам'ятаємо і шануємо подвиг підпільної молодіжної організації «Партизанська іскра», яка діяла на території Первомайщини
з кінця 1941 по лютий 1943 року.
Члени «Партизанської іскри» мали зв'язок з партійним підпіллям Первомайська
і Доманівки та з партизанським загоном «Буревісник», який діяв у Савранських
лісах. Патріоти здійснювали диверсії на залізниці, псували засоби зв'язку,
виводили з ладу сільськогосподарський реманент і військову техніку, постачали
партизанам зброю, одяг та продовольство, організували втечу військовополонених з концтабору. Іскрівці систематично слухали зведення
Радінформбюро, розповсюджували друкарським способом та переписували від руки
антифашистські листівки, заклика́ли населення не коритися румунським окупантам.
За порадою Моргуненка, в селах Первомайщини були створені бойові п'ятірки.
В Кримці їх очолювали члени комітету, в Кам’яній Балці — Надя Буревич, в
Кумарях — Володя Вайсман, в Катеринці — Михайло Клименюк, в Петрівці — Микола
Демиденко, в Новоандріївці — Даша Дяченко, в Степківці — Володимир Терниченко,
на центральній садибі радгоспу ім. 25 Жовтня — товариш на прізвисько «Дмитро».
Всі бойові групи підпільників підлягали комітету села Кримки.
У липні 1942 року комітет «Партизанської іскри» встановив зв'язок з
підпільною організацією військовополонених у селі Зелені Кошари, якою керували
лейтенант Михайло Замурін та його товариш Іван Газізов. Сформувавши групу для
втечі, партійний комітет поклав на Сидоренка відповідальність за проведення
цієї операції. Замуріна і Газізова зобов'язали залишитися в таборі для
підготовки повстання решти військовополонених. Спільно з комітетом
«Партизанської іскри» був розроблений план, згідно з яким зброю в табір повинна
була постачати організація. Дата повстання мала збігтися з датою перебазування
«Партизанської іскри» в ліс. Повстання в таборі і перебазування підпільної
організації до Савранського лісу було призначено в ніч на 30 квітня 1943 року.
Але подіям судилося розгорнутися інакше.
17 лютого 1943 року командир організації Парфентій Гречаний скликав на острові, розташованому на річці Кодима в районі сіл Катеринка-Кримка, летючу нараду комітету. Її члени вирішили в першу чергу звільнити товаришів, і тільки потім невеликими групами зі зброєю та запасом продовольства пробиватися в ліси. Декілька чоловік повинні були залишитися в селі для зв'язку з Моргуненком та юними патріотами ближніх сіл. Ретельно обговоривши план нападу на жандармський пост, відновивши по пам’яті розташування кімнат, Кучер накреслив схему. Операцію призначили на третю годину ночі.
На ранок 18 лютого з Первомайська прибув офіцер сигуранци, який почав
розслідування обставин справи. Маючи список членів організації, користуючись
втратою зв'язку між підпільною організацією, панікою серед населення та
послугами завербованих агентів, жандармерія розпочала масові арешти членів
організації, їхніх родичів та співучасників. У Голтянській жандармерії вони
піддавались жахливим катуванням. Незважаючи на це, на кам'яній стіні тюремної
камери збереглися два написи, які свідчать про стійкість іскрівців: «Хай живе
Батьківщина!» і «Я не сказав ні слова».
28 лютого 1943 року 25 юних героїв були розстріляні на окраїні Кримки над
берегом річки Кодима. Зв'язані однією мотузкою підпільники падали один на
одного. Тих, що подавали ознаки життя, жандарми добивали прикладами. Три дні
трупи лежали на полі, а потім були поховані на скотомогильнику за 2 км від
Кримки.
Парфентій Гречаний, якому вдалося втекти, через деякий час був вистежений
румунами. 1 березня 1943 року, перебуваючи в оточенні, Гречаний застрелився на
очах окупантів. 6 квітня 1943 року шестеро іскрівців були розстріляні біля села
Петрівка, а 11 членів організації у квітні 1944 року страчені в Тираспольській
катівні. Завдяки піднятому в'язнями повстанню на волю вдалося вирватись Юхиму
Ющенку, Івану Герасименку, Михайлу Скибі та Миколі Остапенку. В живих залишилося
лише семеро підпільників.
У липні 1944 року тіла вбитих підпільників були перепоховані у парку, який
вони власноруч посадили перед війною, на честь іскровців у Кримці було
споруджено обеліск із написом: «Їх безсмертний подвиг запалюватиме багато
поколінь радянської молоді на великі справи в ім’я щастя своєї Вітчизни». Кримківській
школі у 1964 році було присвоєно ім’я
«Партизанської іскри», 1967 року у селі відкрито музей підпільної організації.
1966 року було спущено на воду сухогруз «Партизанська іскра», збудоване на
миколаївському Чорноморському суднобудівному заводі.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 1 липня 1958 року Володимиру
Степановичу Моргуненку, Парфентію Карповичу Гречаному, Дарині Григорівні
Дяченко було присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
У 1957 році про героїчну діяльність учасників «Партизанської іскри» відомий
кінорежисер Олександр Довженко зняв однойменний фільм.
Плине час, однак пам’ять про іскрівців та всіх учасників руху опору житиме вічно. Важливо, що пам’ять
ця є стрижнем, що єднає людей різних поколінь, адже безсмертний подвиг
партизанів та підпільників назавжди буде для кожного з нас прикладом
патріотизму, незламного духу та безмежної любові до рідної землі.
Своєю хоробрістю і героїзмом, відвагою та безмежною любов’ю до Батьківщини,
учасники партизанського руху відстояли
рідну землю, довели усьому світові, що Україна ніколи не скориться загарбникам.
Дорогі ветерани, шановні земляки! Сердечно вітаю вас з Днем Партизанської
слави, бажаємо вам і вашим рідним міцного здоров’я, родинного щастя, миру
добробуту і благополуччя.
Нехай над нами завжди буде мирне
небо!
четвер, 17 вересня 2020 р.
четвер, 10 вересня 2020 р.
У закладах освіти Кам'яномостівської ОТГ продовжують успішно втілювати стандарти Нової української школи
54 першачки 1 вересня сіли за парти у класах закладів
загальної середньої освіти
Кам'яномостівської ОТГ. Третій
рік поспіль дітей у громаді навчатимуть за програмою Нової української школи.
Комфортне
середовище для навчання — головний базис Нової української школи в нашій
громаді. За активної співпраці органів місцевої влади, відділу освіти, культури, молоді та
спорту, керівників, педагогічних колективів шкіл та батьків, нині у закладах створені належні умови для навчання і
виховання першокласників у реформованій Новій українській школі
Для цього, за рахунок місцевого
бюджету, належним чином відремонтовані кабінети. У 2020 році кожен заклад отримав по 50 тисяч грн. на
ремонтні роботи: було замінено вікна та двері, встановлено нові радіатори
опалення, пошпакльовано та пофарбовано стіни, постелено лінолеум, замінено
освітлення. Завдяки таланту та майстерності вчителів і батьків класні кімнати затишні, сучасні, світлі.
За рахунок
субвенції на НУШ та залишків освітньої субвенції всі класи для першокласників
повністю облаштовані новими меблями: придбано одномісні парти, шафи для
дидактичного матеріалу, робочі місця для вчителів, художні осередки, класні
дошки на суму 137, 680 грн.
У цьому
навчальному році в Країну знань першачків ведуть 4 педагоги початкової школи,
серед яких молоді спеціалісти і досвідченні вчителі. Для успішної реалізації освітнього процесу з місцевого бюджету було
виділено 133 тис. грн. на придбання комп’ютерного обладнання, відповідного
мультимедійного контенту для початкових класів. В кожному класі є ноутбук,
багатофункціональний пристрій, проектор
та екран.
Нова
українська школа продовжує невпинно розвиватися. Працювати за новим стандартом непросто,
але неймовірно цікаво, адже у кожного вчителя та учня з’явився простір для
творчості та самовираження.
НУШ в дії! Перший клас - вперед!
середа, 9 вересня 2020 р.
ПРЕЗЕНТОВАНО ЗБІРНИК НОРМАТИВНИХ ДОКУМЕНТІВ ДЛЯ РОБОТИ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ ПІД ЧАС КАРАНТИНУ
Міністерство освіти і науки України спільно з Міністерством охорони здоров’я України розробили Збірник нормативних документів щодо роботи закладів освіти на період карантину у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).
У збірнику є нормативно-правові акти, якими потрібно керуватися при роботі у закладах загальної середньої освіти.
Також збірник містить рекомендації щодо впровадження змішаного навчання у закладах фахової передвищої та вищої освіти.
Нагадаємо, МОН спільно з освітнім проєктом #stop_sexтинг презентувало довідник "Рекомендації щодо онлайн-безпеки для вчителів, психологів та керівників шкіл".
середа, 2 вересня 2020 р.
2 ВЕРЕСНЯ – ДЕНЬ ЗАКІНЧЕННЯ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ
2
вересня світ відзначає 75-ту річницю закінчення Другої світової війни -
найбільшого в історії людства збройного конфлікту.
Найкривавіша трагедія людства – Друга світова війна -
розпочалася 1 вересня 1939 р. із вторгнення військ нацистської Німеччини
до Польщі, а завершилася 2 вересня 1945 р. із беззастережною капітуляцією
Японії. Це був наймасштабніший військовий конфлікт в історії, участь в якому
взяла 61 країна. У бойових діях було задіяно рекордну кількість наземних військ
та техніки за всю історію військових конфліктів. Вперше було використано атомну
зброю.
Саме 1 вересня 1939 року для
України почалася Друга світова війна. 110–120 тисяч українців у лавах Війська
Польського розпочали світову боротьбу проти нацизму, 8 тисяч із них загинуло
протягом першого місяця війни. Також 1 вересня Люфтваффе бомбардувало Львів та
інші західноукраїнські міста, що перебували у складі Польщі. Між 12 та 22
вересня Львів пережив подвійну облогу із заходу нацистськими військами, зі
сходу – радянськими.
Україна зробила значний
внесок у перемогу над нацизмом та союзниками Німеччини. На боці Об’єднаних
Націй воювали українці у складі армій Великої Британії та Канади (45 тисяч осіб),
Польщі (120 тисяч), СРСР (більше 7 мільйонів), США (80 тисяч) і Франції (6
тисяч), а також визвольного руху в самій Україні (100 тисяч в УПА) – разом
понад 7 мільйонів осіб.
Для України Друга світова
війна – національна трагедія, під час якої українці, позбавлені власної
державності, змушені були воювати за чужі інтереси і вбивати інших українців. За
Україну воювали дві тоталітарні системи, що однаково не рахувалися з ціною
людського життя.
За даними
Інституту національної пам’яті, Україна понесла надзвичайні втрати
внаслідок війни. Під час бойових дій та в полоні загинуло 2,8 млн українських
військових і підпільників зі всіх сторін, 5,2 млн цивільних загинуло через
окупаційний терор та голод в тилу. Отже, безповоротні втрати України (українців
та інших народів) склали 8 млн осіб, ще 2,4 млн склали втрати ненародженими.
Матеріальні збитки становили 285 млрд тогочасних рублів (40% загальносоюзних
страт). Внаслідок бойових дій постраждало понад 700 міст та містечок, 5,6 тис.
мостів, 28 тис. сіл, 300 тис. господарств.
В цей день учні закладів загальної середньої освіти Кам'яномостівської
громади відвідали пам'ятні місця в с-щі
Кам''яний Міст, с. Кам'яний Міст, с.Катеринка та поклали квіти до місць
поховань учасників Другої світової війни. В Кримківській ЗОШ
І-ІІІ ст. вшанували героїв молодіжної підпільної організації «Партизанська
іскра», члени якої віддали свої життя в
роки Другої світової війни.
Безмежна вдячність ветеранам Другої світової війни, які щодня
всіма силами наближали її завершення, і світла пам’ять усім, кого забрала ця
війна!